rumble

1. n

1) грюкання; гуркотіння, гуркіт; гул

the rumble of thunder — гуркіт грому

the rumble of an earthquake — гул землетрусу

2) ремствування, нарікання, невдоволення

3) погана чутка

to pass a rumble — поширювати злісні чутки

4) сидіння (місце) позаду екіпажу; місце для багажу (для слуги)

5) амер., авт. відкидне сидіння (тж rumble seat)

6) амер. сварка, скандал

7) бійка між бандами підлітків

8) розм. спіймання на місці злочину

9) обшук (в пошуках наркотиків)

2. v

1) грюкати, гуркотіти, гриміти

2) їхати у труському грюкотливому екіпажі

3) бурчати

4) говорити голосно

5) бачити наскрізь; усе розуміти

* * *

I n

1) гуркіт, гримання, грюкання, гуркотіння; гул

2) ремство, скарги; невдоволення; недобрі чутки

3) icт. сидіння або місце для багажу або слуги позаду екіпажа

4) = <>

5) aмep.; cл. сварка, скандал; бійка між бандами підлітків

6) cл. піймання на місці злочину; обшук (особл. у пошуках наркотиків)

II v

1) гриміти, гуркотіти, грюкати

2) їхати в гуркітливому екіпажі

3) гурчати

4) говорити голосно (rumble out, rumble forth)

5) тex. очищати в галтувальному барабані

III v

бачити наскрізь, розуміти